We are now
45 910
counter in
real-time mode
Медреформа в регіонах: чи є в неї шанс?

Медреформа в регіонах: чи є в неї шанс?

Медична реформа в Україні набирає обертів, але приносить поки що тільки жертви, скарги та проблеми. Як часто буває в Україні, сучасні ідеї стикаються з бюрократією, корупцією  –  і не витримують цього тиску. Щоб позбутися радянської  спадщини у нас, як виявляється, потрібно ходити по колу недоцільних експериментів і невдалих реформ. Наприклад, однією з серйозних проблем впровадження електронних медкарток є бюрократичні перепони. Експерти акцентують на тому, що необхідність вести картки пацієнта вручну – це не лише «залізна» звичка медиків, а й обов'язок згідно з законодавством. Адже є справді чинним нормативний акт, що регламентує ведення паперової медичної картки. Необхідність заповнювати і електронну, і паперову картки кожного пацієнта – це подвійне навантаження на лікарів, і в контексті медреформи є абсурдом.

Ще одна чи не найсерйозніша проблема медичної реформи – нестача коштів для забезпечення матеріально-технічної бази. Навіть в центрі Києва, за словами медпрацівників та пацієнтів, «електронізація» лікарень проходить вкрай важко. Наприклад, на Подолі в комунальних медзакладах бідкаються, що і досі не вистачає необхідних технічних засобів. Комп'ютери працівникам доводиться приносити власні, проблемою є і нестабільне інтернет-з'єднання. Справді цікаво: як саме уряд Гройсмана планує успішно впровадити передову технологічну реформу без елементарних технічних засобів?

Ще більше питань викликають спроби активізувати реформу в регіонах. Адже там ситуація з «девайсами» та інтернетом ще гірша. В деяких невеликих містах навіть стабільний мобільний зв'язок – розкіш! А парамедики, згідно з новими правилами, на виклик тепер не приїдуть, якщо хвороба пацієнта здаватиметься їм несерйозною. Натомість, -- запропонують лише телефонну або онлайн-консультацію. Лікарі б'ють на сполох, бо вже відомо про перших жертв «нововведень» (наприклад, недавня смерть дитини від кору у Закарпатській області). І, очевидно, їх може бути більше, адже села тепер буквально «відрізані» від кваліфикованої медичної допомоги.

Уряд виправдовується, що ця реформа – вкрай революційна і потребує багато часу та зусиль на втілення.  Але в сфері охорони здоров'я будь-яке затягування часу може призвести до нових ускладнень та смертей. Кожен крок тут має бути продуманим до дрібниць. А ми поки що бачимо лише переважну безвідповідальність, коли лікарі лишають українців буквально напризволяще, -- наодинці з хворобами.

З повагою, Ваш президент УЗСП Олег Тітамир

 

«Так, як побудована система охорони здоров'я -- так не може жити країна. Вони побудували модель, якої в світі не існує. Так я запитую -- якщо такого немає в світі, і нам прислали іноземного міністра охорони здоров'я у нас це попробувати, а не можуть вони спочатку поставити експеримент в своїх країнах? А потім приходити і ставити експеримент на інших народах? Те, що сьогодні відбувається, це -- ненормально. Кажуть лікарю -- це Вам фонд, лікуйте, обстежуйте. А все, що залишиться від лікування, це буде вам за зарплату. Що робити лікарю? Лікаря і пацієнта зіткнули просто між собою! Якщо справді пацієнта обстежити і лікувати, то лікарю треба ще докласти з кишені, щоб оплатити все це!

Вони придумали, що робити в селі! Вони сказали -- добре, в селі немає більше ФАПу, але прийняли закон в парламенті про телемедицину! Телемедицина, прекрасно! Літня людина в селі спокійно візьме свій айфон або айпад -- спокійно, невимушено під'єднається до широкополосного швидкісного інтернету, в селі це ж не складає жодної проблеми! А потім по цьому закону мусить зв'язатися -- літня людина в селі, хвора! Мусить по скайпу зв'язатися з районною лікарнею. Скажіть мені, будь-ласка, в районних лікарнях у нас багато людей Скайпом користується? А скільки там комп'ютерів? А скільки сел у нас з інтернетом? Нуль! Для кого телемедицина? Для кого ця реформа?»

Юлія Тимошенко, державний діяч, політик. Народний депутат України. 10-й та 13-й Прем'єр-міністр України, керівник партії «Батьківщина» та Блоку Юлії Тимошенко.

 Далі пропонуємо Вам ознайомитися з витягами ЗМІ на цю тему:

«Лікарі:" Лікувати по телефону не можна, це утопія ". В Україні з'явилася перша жертва медреформи

12-річна дитина з села Страбичово Мукачівського району Закарпатської області померла від кору. Поставили діагноз і призначили лікування хлопчикові по телефону. В Україні це перша відома жертва реформи, коли лікування призначають віддалено. «Вести» з'ясували, що думають лікарі про телефонні прийомах і в якому випадку вони виправдані.

Іван Кампов з села під Мукачевим помер від кору після тижня лікування вдома. Як розповіли батьки хлопчика, погано йому стало в школі. Вчителі відразу відправили Івана додому. По телефону батьки одразу ж зв'язалися зі знайомим неонатологом, який спостерігав Івана з народження. Педіатр за вказаними батьками симптомів - температурі, головного болю і болю в горлі - поставив діагноз «ангіна» і призначив лікування антибіотиками. Коли через три дні з'явився висип і батьки звернулися до того ж лікаря, він підтвердив кір, але відправив лікуватися додому. Через сім днів хлопчикові стало гірше, батьки привезли дитину в обласну лікарню в Мукачеві, де він через чотири години помер у реанімації.

За словами головлікаря Романа Шніцера, стан дитини на момент надходження до інфекційного відділення був середньої тяжкості. «Попередньо лікарі діагностували у нього кір. Захворюванню було вже близько тижня, за медичною допомогою раніше до нас не звертався, щеплений не був. Тобто маємо запізніле надходження », - заявив головлікар.

Батьки вважають, що причина смерті дитини - в лікарській недбалості. Але в Центрі громадського здоров'я України (ЦГЗ) впевнені: виною всьому - важкий перебіг кору. «Ми не бачимо провину лікаря в смерті через кір 12-річного хлопчика із Закарпаття. Лікар правильно поставив діагноз «кір». На сьогоднішній день медична документація щодо хвороби і летального випадку дитини вилучена Нацполіцією. Проводиться розслідування », - заявив директор ЦГЗ Володимир Курпіта. Правда, мало хто звернув увагу на слова батьків про те, що первинний і неправильний діагноз дитині був поставлений по телефону, в дусі нововведень.

Практикуючі терапевти категорично проти встановлення діагнозу і призначення лікування по телефону. «По телефону нереально і неможливо поставити діагноз, заявляю це як лікар швидкої допомоги. Не бачачи пацієнта, як і не обстеживши його, не поставивши йому навідні запитання, неможливо встановити, в чому проблема, і призначити правильне лікування. По телефону можна тільки проконсультувати, як приймати препарати, де здати аналізи, до якого фахівця звернутися », - розповідає« Вістям »лікар столичної швидкої допомоги Ігор Коверзнєв.

Утопією лікування по телефону вважає і сімейний лікар з Вінниці Світлана Навроцька, підкреслюючи, що по телефону можна дати консультацію, куди звертатися в разі забиття, порізу або ж виписати додаткові препарати хворим з уже поставленим діагнозом, що давно спостерігаються у лікаря. «Але навіть це за умови, коли перебіг хвороби не прогресує. Притому що потрібно призначити аналізи і вивчити їх результати. Більш того, іноді пацієнти плутаються і не можуть чітко пояснити, що болить. На слух нереально правильно поставити діагноз - це нонсенс, до того ж і так можна помилитися », - підтвердив терапевт з 10-річним досвідом роботи.

У селі не довіряють зв'язку

Одним з аргументів лікування по телефону в МОЗ називали доступ до медичної допомоги в селі. Мовляв, пацієнту не потрібно буде йти 10 км, досить зв'язатися з лікарем по скайпу, щоб отримати вичерпну консультацію. Але нові технології не приживаються і в селі.

Як розповів «Вістям» староста села Бурківці Тетіївського району Київської області Володимир Охримович, старше покоління по-старому лікується народними методами, але якщо вже притисне, звертаються в фельдшерсько-акушерський пункт. «Наші медсестри завжди допомагають, працюють цілодобово, якщо проблема нескладна - ну там простудився, поранився, серце защеміло. А ось якщо щось дуже серйозне, тоді відправляють в амбулаторію, де приймають лікарі, благо від нас це недалеко - 3 км. А якщо вже зовсім погано, тоді швидку викликаємо з району. Завжди приїжджає, до нас недалеко і дороги хороші », - зазначає староста.

Як зізнаються сільські жителі, по телефону вони не консультуються - не довіряють техніці з урахуванням перебоїв зі світлом і зв'язком. Та й до консультації по інтернету ставляться насторожено - багато хто не знає, як ним користуватися, звикли з доктором спілкуватися безпосередньо і міняти традиції не поспішають.

Але начальство наполягає на реформах. Як розповів нам глава Центру первинної медико-санітарної допомоги Тетіївського району Василь Думанський, вони посилено впроваджують нові технології: «Ми проводимо роботу з населенням, щоб вони зверталися до лікарів по телефону». ( «Вести»)


"Медреформа-2019: електронні лікарняні і нова швидка допомога

Гроші пішли за пацієнтом

З 1 січня зарплата лікаря первинної ланки безпосередньо залежатиме від кількості обслугованих їм пацієнтів. Всі комунальні медустанови країни, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри, перейдуть на контракти з Нацслужби здоров'я (НСЗУ).

До кінця 2019 року всі лікарі будуть працювати без паперу - перейдуть на електронний документообіг. Зміняться і правила роботи самих лікарів. Їм дозволять збільшити максимальну кількість пацієнтів. Сімейний лікар зможе набрати додатково ще 900 осіб, терапевт - 1000, педіатр - 450. Однак в першу чергу ці зміни торкнуться сільській місцевості, де лікарів не вистачає.

Безкоштовна діагностика

З 1 липня планується фінансувати 54 види різних аналізів і діагностик, в яких потребують українці. У списку - рентген, УЗД, мамографія, ехокардіографія серця і інші, а також допомога вузькопрофільних фахівців. Щоб отримати таку допомогу безкоштовно, необхідно мати підписаний контракт з сімейним лікарем. Важливо, що пацієнт має право сам вибрати медустанову, де йому нададуть необхідні послуги. Головне - щоб воно було в програмі НСЗУ.

Термінова допомога

Пілотний проект нової системи надання екстреної медичної допомоги запустять в 5 українських областях (Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській) і Києві. Пілотним він буде весь наступний рік і реалізується по всій країні лише в 2020-му. Бригади швидкої перейдуть на світові стандарти роботи - медиків додатково навчать і підвищать зарплату. Закуплять спеціалізований санітарний транспорт, що дозволяє надавати необхідну допомогу пацієнтові ще на шляху проходження до лікарні.

Диспетчерські служби об'єднає е-система "Централь-103". Вона дозволить на обробку викликів витрачати всього одну хвилину і відправляти до пацієнта найближчу до адресою машину. Планується, що медики будуть добиратися до пацієнта за 10 хвилин у містах та за 20 хвилин в селах. Це на 5-10 хвилин швидше, ніж зараз.

Ніяких папірців

Паперові медичні картки вже мали замінити на електронні. Всі медустанови, що входять в програму, зобов'язані вносити в єдину базу даних інформацію про пацієнта, який звернувся за допомогою. Це і історія хвороби, і призначене лікування. Очікувалося, що така система дозволить людині звертатися за медичною допомогою в будь-якому місті країни і до будь-якого іншого лікаря - анамнез все одно зберігається в базі. Але поки ця частина реформи працює мляво. До кінця 2019 року, можливо, папір зникне в медицині.

А ось електронні рецепти і е-лікарняні повинні з'явитися в роботі з другого кварталу. Над "рецептами" ще працюють - готують програмне забезпечення. А ось про те, як буде виглядати е-лікарняний, уявлення є з досвіду інших країн. Лікар в спеціальній програмі заповнює електронний бланк, підтверджує його своєю е-підписом, а пацієнту видається лише квитанція з номером. Роботодавець зможе перевірити інформацію через загальний реєстр і завантажити її в свою бухгалтерську систему.

"Доступні ліки"

З 1 квітня програма "Доступні ліки" перейде під контроль Нацслужби здоров'я. НСЗУ укладе з аптеками договори і буде компенсувати вартість препаратів. При цьому список з 261 препарату, які можна буде отримати безкоштовно або з невеликою доплатою, розширюватися не буде. Але в програмі братиме участь більше аптек, що підвищить доступність та наявність медикаментів.

Студенти-медики

Абітурієнти 2019 року за вступ до медичного вузу, крім обов'язкових предметів (українська мова та література, біологія або хімія), складатимуть зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з математики або фізики на вибір.

Для надходження на "Стоматологію", "Медицину" і "педіатрія" необхідно буде набрати мінімум 150 балів ЗНО з профільних предметів. Студенти-медики 3-го і 5-го (або 6-го) курсів вперше здадуть Єдиного державного кваліфікаційний іспит (ЕГКЕ) для перевірки знань, якими повинен володіти лікар в будь-якій країні світу.

Із закінченням поточного року завершується і перший етап нової медичної реформи. Хоча, судячи з численних скарг пацієнтів, реформа ця ще навіть не почала працювати, як того обіцяли в МОЗ України. Проте деякі перетворення українська медицина все ж зазнала.

Результати реформування "Гроші повинні йти за пацієнтом" за 2018 рік озвучила в Кабміні Уляна Супрун:

Декларації між пацієнтами і лікарями. Близько 19,5 тис. Українців вже підписали договори з сімейними лікарями.

Зарплати медикам збільшилися. У приклад Уляна Супрун привела сімейного лікаря з міста Бахмут - в вересні він заробляв близько 7 тис. Грн, а в жовтні його оклад збільшився майже до 18 тис. Грн.

У програму НСЗУ увійшли 663 медичних установи країни, 85 з них - приватної форми власності. ( "Kp.ua")

Використано матеріали: https://kp.ua 

https://www.facebook.com/YuliaTymoshenko/ 

https://www.youtube.com/channel/UCpA3b9gg6kqyxVwhg-uuObA 

https://vesti-ukr.com/ 

Лого