Нас вже
45 909
лічильник в режимі
реального часу
Українська медреформа - який у неї діагноз?

Українська медреформа - який у неї діагноз?

Кваліфікована діагностика - найважливіший етап на шляху до здоров'я пацієнтів. Тому, одним з компонентів медичної реформи від МОЗ стала трансформація вторинного рівня медицини, зокрема програма «Безкоштовна діагностика». Але, як часто відбувається з українськими реформами, ідея - хороша, а її втілення може звести все нанівець. Так, Національна Служба Здоров'я України повинна покрити всі витрати пацієнтів на діагностування найпоширеніших хвороб. Ось тільки державна тарифікація на ці послуги в рази занижена - якщо порівнювати з ринковою вартістю таких послуг. При таких умовах навряд чи приватні медичні установи зможуть брати участь в держпрограмі - для них це просто невигідно. Адже за такі нещедрі державні гроші просто неможливо провести якісне діагностування! Схоже, чиновники МОЗ, уряд і депутати так і не усвідомили, що дешеве не може бути якісним.

Менеджери реформи виправдовуються: мовляв у них немає ринкових даних по Україні щодо вартості діагностик. Але навіщо тоді вводити реформу наосліп, що не провівши належного моніторингу та аналізу цін на такі послуги? Адже навіть комунальні медустанови не зможуть проводити якісні обстеження за такими низькими тарифами. Що вже тут говорити про приватні клініки, які перш за все вважають рентабельність послуг, що надаються? Їх представники тільки розводять руками. Вони б і раді взяти участь в держпрограмах, проводячи якісну діагностику і визначаючи точні діагнози, але ж вони не будуть працювати собі в «мінус»! Керівники приватних медустанов пропонують Міністерству охорони здоров'я провести конструктивний діалог для встановлення реальних, а не занижених тарифів на ці послуги. Але, схоже, чиновники міністерства не поспішають йти назустріч медичному бізнесу.

Поки комунікація в даній сфері буде налагоджена з рук геть погано, то ні про які позитивні зміни не може бути й мови. На даному етапі реформа запроваджується непродумано, без ретельних маркетингових розрахунків і аналізу ринку медпослуг. Саме тому є загроза, що програма «Безкоштовна діагностика» зупиниться, так  і не розпочавшись.

З повагою, Ваш президент УЗСП Олег Тітамир

Коментар по цій темі Організації захисту прав споживачів дала голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я, народний депутат ВРУ, громадський діяч Ольга Богомолець.

«Сьогодні держава зняла з себе відповідальність за життя людей. На підставі нового закону вона гарантує безкоштовного сімейного лікаря, терапію, екстрену допомогу. А все інше, те, що забирає життя, перекладено на плечі самих хворих.

Чи є сенс зараз вводити ранню діагностику? Уже 10 років в Україні працює такий проект як «День меланоми». Я його почала 10 років тому, коли зрозуміла, що смертність від меланоми в Україні висока. За 10 років ми навчили сотні лікарів, навчили населення, як проводити ранню діагностику. І за наступні 5 років ми на 15 відсотків скоротили смертність. Тобто збільшили тривалість життя.

Ми можемо зараз діагностувати тисячі, десятки тисяч випадків раку молочної залози. А якщо держава фінансує 30 відсотків від потреби, що людям робити?

Сьогодні превалює ліберальна модель. Давайте все приватизуємо, давайте багаті будуть йти в приватні клініки, а бідних нехай стає менше або нехай вони думають, як їм стати багатими. Це ліберальна модель. Я її не поділяю. Я - за побудову соціально справедливої ​​моделі.

 «Безкоштовна діагностика» - дуже важлива і дуже потрібна для людей програма. Хвора людина, яка має серйозну хворобу і не має коштів - повинен отримати державну підтримку. Реалізована ця програма абсолютно безглуздо. Треба зрозуміти, що необхідно зробити на рівні держави. »


Далі пропонуємо Вам ознайомитися з витягами з статті на цю тему, опублікованій в журналі «Фокус»:

«Станом на 1 липня 2019 року заплановано старт нового етапу медичної реформи. З цього дня ряд діагностичних процедур для українців буде безкоштовним.

Державна програма «Безкоштовна діагностика» передбачає проведення пілотного проекту, під час якого будуть реалізовані державні медичні гарантії по лабораторним дослідженням і діагностичним процедурам. Медичні аналізи і маніпуляції будуть оплачуватися за рахунок держбюджету через Національну службу здоров'я України. Правда, принцип оплати буде дещо іншим, ніж на рівні первинної медичної допомоги. Сімейний лікар отримує капітаційну ставку (370 грн.) за певний період за кожного пацієнта, з яким у нього підписано декларацію. При цьому ставка виплачується незалежному від того, звертався в цей період пацієнт до лікаря чи ні. У випадку ж з програмою «Безкоштовна діагностика» НСЗУ збирається платити клініці за кожну проведену конкретному пацієнтові процедуру або аналіз.

До програми увійдуть 12 нових аналізів, 16 інструментальних досліджень і ряд ендоскопічних маніпуляцій. Планується, що безкоштовними для пацієнтів будуть мамографія і 5 видів рентгена - грудної клітки, суглобів, хребта, кісток, навколоносових пазух.

Перелік медичних послуг, включених в програму, формувався виходячи з двох факторів, повідомив керівник НСЗУ Олег Петренко. По-перше, обстеження повинно бути значущим для практики сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, чиє головне завдання - профілактика серйозних захворювань. По-друге, ці обстеження і аналізи направлені на раннє виявлення захворювань, які лідирують у структурі смертності.

Вартість програми «Безкоштовна діагностика» - 2 млрд. Грн. Саме така сума передбачена в держбюджеті на 2019. Це не дуже багато в порівнянні з фінансуванням первинного рівня медичної допомоги, куди будуть спрямовані 15, 3 млрд. Грн. Але в МОЗ розраховують, що на безкоштовну діагностику підуть тільки ті, кому буде недостатньо передбачених в первинці аналізів і обстежень.

МОЗ сформував попередній прайс, за яким керівництво в особі НСЗУ збирається оплачувати вторинний рівень медичної допомоги. Ціни 12 аналізів, які увійдуть в програму, складуть від 29 до 120 грн. Рентген - від 82 до 134 грн. Вартість ендоскопічних маніпуляцій і інтервенцій, в тому числі пункцій і біопсій, складе 195 -1975 грн. Якщо порівняти запропонований цінник з даними порталу doc.ua по одному з великих регіональних центрів, то можна побачити, що на ринку існують зовсім інші ціни.

Гендиректор медичного будинку Odrex Тигран Арутюнян переконаний, що анонсовані ціни дуже занижені. Очевидно, вважає він, при ціноутворенні держава виходила не з комерційної собівартості, а з того, яку суму має бюджет.

За розрахунками гендиректора компанії Ilaya Олексія Шершньова, деякі запропоновані тарифи майже в 6 разів нижче реальної вартості медпослуг. Застосування тарифів, розмір яких нижче собівартості, ставить під сумнів участь приватних медустанов в програмі. Однак комунальні заклади охорони здоров'я, яким доступні дотації місцевих бюджетів на покриття комунальних та інших витрат, зможуть працювати за такими тарифами.

Тигран Арутюнян підкреслює, що медична послуга, яку надають провідні приватні клініки, відрізняється певним рівнем якості. Наприклад, якщо пацієнт отримує наркоз, то це наркоз найвищої якості. Якщо ж проводити наркоз в тих цінових рамках, які пропонує МОЗ, клініка буде змушена використовувати найдешевший препарат, який може викликати побічні ефекти, і пацієнти будуть важко переносити маніпуляцію.

«Ми позиціонуємо себе як компанію, яка має високі стандарти на ринку медичних послуг, і зниження вартості буде означати для нас або зниження стандартів якості, або роботу в збиток», - міркує Арутюнян. За його словами, клініка зацікавлена ​​брати участь в держпрограмах, але поки не визначила для себе, як саме це можна зробити.

Олексій Шершньов теж сподівається на діалог з Міністерством охорони здоров'я та перегляд тарифів. На його думку, виходом може стати введення співоплати, коли частина вартості покриває держава на рівні встановлених ним тарифів, а частина компенсується з інших джерел. Ними можуть бути як гроші пацієнтів, так і платежі від страхових компаній, місцевих бюджетів, благодійних фондів або навіть господарюючих суб'єктів, які можуть оплачувати витрати своїх співробітників.

В даний час, пояснює він, приватні клініки, які приєдналися до реформи, знаходяться в нерівних умовах порівняно з клініками бюджетними: вони самі платять податки, за свої гроші купують обладнання, витратні матеріали та ліки, самі оплачують комунальні платежі. Але при цьому не мають права виписувати рецепти за програмою реімбурсації. Якщо в приватній клініці зламається УЗД, то вона сама буде шукати на нього гроші, в той час як коммунальна медустанова звернеться до місцевої ради і отримає кошти. Невелика поступка для приватного медбізнесу, на думку представників цього бізнесу, не є ознакою соціальної і класової несправедливості.

Очікувати, що приватним клінікам дозволять застосовувати співоплати в програмах, які фінансує бюджет, навряд чи варто. В даному випадку більш реальним бачиться варіант перегляду тарифів у бік підвищення.

Можна прийти до висновку, що запропоновані суми орієнтовані в першу чергу на комунальні і державні медустанови, бюджетні клініки, які при будь-якій реформі дотуватимуться з бюджету. Але навіть бюджетні клініки, які входять в реформу, не зможуть покрити витрати на деякі дослідження, собівартість яких вище запропонованих тарифів »(« Фокус »).

У статті використані матеріали: https://www.facebook.com/events/475530022951828/ 

https://www.facebook.com/olgabogomolets 

Лого