Нас вже
34 372
лічильник в режимі
реального часу
Чи доступні програми з енергозбереження в житлових будинках?

Чи доступні програми з енергозбереження в житлових будинках?

Уряд і місцеві органи влади дуже пишаються і всіляко піаряться на програмах з енергозбереження за схемою «70 на 30». Завдяки ним більшу частину (70%) від вартості робіт з енергоефективної модернізації житлових будинків (заміна тепломереж, утеплення фасадів і т. Д.) відшкодовує держава. Таких програм на сьогодні в Україні дві. Одна діє для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і житлово-будівельних кооперативів (ЖБК). Друга призначена для всіх столичних будинків старше 10 років. Більш того, Київрада анонсує, що з 2019 року жителі будуть платити не 30%, а 5-15% (залежно від того, які роботи плануються).

Ось тільки чи реально більшості громадян скористатися цими програмами? Адже, як тільки вони дізнаються, скільки бюрократичних перепон їх чекає на шляху до енергомодернізірованного дому, відпадає всяке бажання отримувати таку допомогу від держави! Наприклад, для отримання «гранту» потрібно створити ініціативну групу зі співвласників багатоквартирного будинку, закріпити її створення протоколом, провести збори, проінформувати всіх сусідів, укласти з КП «Київжитлоспецексплуатація» договір, узгодити проектно-кошторисну документацію ... І це тільки частина пунктів, на практиці їх набагато більше! Очевидно, що за такої комунальної бюрократії подати заявку на участь в програмі - вкрай складно. Чи не цим пояснюється низький відсоток участі та слабка популярність цих благ від держави, які «доступні» українцям ось уже кілька років?

На мій погляд, щоб «гранти» від держави стали доступними для всіх громадян, необхідно внести ясність у вимоги і спростити процедуру оформлення участі в програмі. До того ж, заповнення заявок потрібно перенести в онлайн-формат, через електронні кабінети. А на місцях - наприклад, в Центрах комунального сервісу - організувати юридичну і бухгалтерську підтримку для тих споживачів, які хочуть провести енергомодернізацію своїх будинків.

З повагою, Ваш президент УЗСП Олег Титамир

Далі пропонуємо Вам ознайомитися з актуальним інтерв'ю із заступником голови Київміськадміністрації Петром Пантелєєвим для газети «Сегодня»:

 «У наступному році Київ готується запровадити через райони програму співфінансування енергоефективних заходів для всіх типів будинків. У тому числі і для тих, де не створені ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) або ЖБК (житлово-будівельні кооперативи). Суть програми в тому, що місто оплачує з бюджету 70% від вартості робіт, а люди повинні зібрати решту 30%. На думку влади, енергоефективні заходи здатні зменшити оплату за опалення в будинках вдвічі: мешканці багатоповерхівок, які вже скористалися цим механізмом, платять за один квадратний метр 14-15 гривень. Про це нам розповів заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелєєв.

- Петро Олександрович, в нинішній опалювальний сезон Київ входив досить складно, в основному через безліч аварій. З чим це пов'язано?

- Дійсно, в цьому році ми зіткнулися з серйозними проблемами ще на етапі підготовки до опалювального сезону. Ви знаєте, що в 2018 році міська влада прийняла рішення повернути весь теплоенергетичний комплекс, який 17 років перебував в управлінні приватної компанії, в управління і під безпосередній контроль міста. Це дві великі ТЕЦ, 2,7 тис. км. теплових мереж, єдиний в Україні робочий сміттєспалювальний завод «Енергія».

- Скільки мереж в Києві вимагають заміни?

- У Києві близько трьох тисяч кілометрів теплових мереж, і майже 80% з них потребують заміни. Є теплові мережі, яким вже по 50-60 років. Крім того, ми пам'ятаємо, що все літо частина Києва залишалася без гарячого водопостачання через суперечку з компанією НАК «Нафтогаз України» ( «Нафтогаз» не поставляв газ на київську ТЕЦ-6 і котельні, вимагаючи погасити заборгованість, що накопичилася, але сторони пішли на компроміс і підписали мирну угоду, - авт.). Незважаючи на відсутність газу, комунальне підприємство «Київтеплоенерго» повністю провело гідравлічні випробування і всі необхідні регламентні роботи, в тому числі на ТЕЦ.

- Скільки будинків зараз залишається без опалення?

- Зараз без опалення 24 будинки із понад 11-ти тисяч. Але кожен день ситуація змінюється, ми щодня моніторимо, що відбувається і оперативно усуваємо пошкодження. Втім, часто буває, що, усунувши одне пошкодження, отримуємо нове - і приступаємо до чергової ліквідації. Тому там, де є можливість, ми замінюємо мережі цільними ділянками по 30, 50 метрів між Теплокамери. В цілому за півроку "Київтеплоенерго" вже замінило близько 30 км. найбільш аварійних мереж.

- Чому тоді не зробити більш масштабну заміну труб, якщо проблема зносу мереж настільки очевидна і від неї страждають багато жителів столиці?

- Очевидно, що подальша модернізація тепломережі - одна з ключових завдань, що стоять перед нами. Але ви ж розумієте, що систему теплопостачання не можна відключити і поставити на капремонт.  Ми повинні забезпечити паралельно виконання оперативних завдань, таких як підготовка до опалювального сезону і його стабільне проходження, а також приступити до процесу комплексної заміни мереж. Уже після завершення опалювального сезону ми приступимо до масштабної заміни найбільш зношених комунікацій. Мається на увазі комплексна заміна мереж в мікрорайонах, в яких ми фіксували найбільше пошкоджень.

- Скільки аварійних бригад "Київтеплоенерго" працює в місті?

- У цілодобовому режимі працюють 44 аварійні бригади. Крім аварійних авто в роботі задіяні екскаватори, крани-маніпулятори і інша техніка. Слід зазначити, що в цьому році "Київтеплоенерго" оновило парк техніки. Підприємство придбало 24 спецаварійних автомобіля на загальну суму майже 90 млн грн. Закупівлі проводилися за рахунок статутного фонду підприємства. Зокрема, було куплено 12 екскаваторів JCB з навісним обладнанням, 2 крана-маніпулятора, 2 аварійних автомобіля і 11 спецаваріек на базі Ford. Ця техніка швидка, вона істотно краще і оперативніше працює. Всього парк "Київтеплоенерго" налічує понад 400 одиниць техніки.

- Багатьох киян цікавить питання оплати послуг і перерахунків. Наприклад, якщо у людини була переплата у попереднього оператора тепломереж, вона не буде списана? І чи потрібно оплачувати борги, які залишилися перед минулим постачальником послуги?

- Борг за спожиту послугу необхідно оплачувати. У кожному разі потрібно розбиратися індивідуально, варіант "просто не платити" нікому користі не принесе. Тим більше що недоплата за опалення і гаряче водопостачання безпосередньо відбивається на заборгованості за спожитий газ перед "Нафтогазом".

Якщо всю суму боргу важко заплатити відразу, існує варіант реструктуризації, тобто оплати частинами. Якщо є сумніви в коректності нарахувань, потрібно звернутися в один з Центрів комунального сервісу. Адреси цих сервісів можна дізнатися або на сайті підприємства cks.com.ua, або з комунального бюлетеня, який приходить разом з квитанцією. Якщо у вас є переплата, то потрібно теж звернутися в Центр комунального сервісу з необхідним переліком документів: паспортом, ідентифікаційним кодом, підтвердженням оплати і банківськими реквізитами для перерахування коштів, якщо переплата підтвердиться.

- Нещодавно ви приїжджали в гості до мешканців будинку на проспекті Перемоги, 127, які примудряються платити за опалення 14 гривень за один квадратний метр. Що це за будинок і як зробити так, щоб і інші кияни могли зменшити комунальні платежі?

- Все просто! Це житлово-будівельний кооператив "Обчислювач-2", в якому провели реконструкцію теплового пункту і встановили систему погодного регулювання. Тобто будинок тепер споживає стільки тепла, скільки цього вимагає погода, і при цьому немає проблеми, коли в одній квартирі холодно, а в інший кватирки через спеку відкриті.

Навіть в холодні місяці минулого опалювального сезону - в січні, лютому, березні - мешканці будинку платили за опалення 1 квадратного метра 14-16 грн замість 31,5 грн. Тобто сім'я в квартирі площею 50 кв. метрів платила 750 гривень за опалення замість майже 1600.

Енергоефективні заходи проводилися в рамках міської програми "70/30". Місто оплачує 70% вартості робіт, а мешканці збирають всього лише 30%. Тільки уявіть собі, за три роки жителі більше 330 житлових будинків взяли участь у програмі! На енергомодернізації житлових будинків киян з бюджету виділили 238 млн. грн, а власники квартир зі свого боку інвестували 122,7 млн ​​грн.

- Як жителі можуть взяти участь у програмі?

- З 7 листопада в Києві стартував прийом заявок за програмою "70/30". Будинки, де створені ОСББ або ЖБК, можуть надати свої заявки на проведення енергоефективних заходів.

Прийом проектів проводиться Департаментом житлово-комунальної інфраструктури КМДА з 7 листопада по 14 грудня 2018 щовівторка з 10:00 до 13:00 та четвер з 14:00 до 17:00 за адресою: вул. Велика Житомирська, 15-А, каб. 13-14.

- Які роботи можна виконати за рахунок програми "70/30"?

- До переліку робіт, які можуть бути виконані в будинку, відносяться: встановлення будинкових лічильників на опалення і гарячу воду, гаряче водопостачання; реконструкція та встановлення нових теплових пунктів; теплоізоляція, капремонт дахів і підвальних перекриттів; заміна вікон і дверей в коридорах на енергозберігаючі; модернізація і заміна внутрішньобудинкових інженерних мереж; утеплення фасадів; заміна освітлення на енергоефективне і інші.

- Ця програма працює тільки для будинків ЖБК та ОСББ, або є шанси і у інших будинків стати більш енергоефективними?

-Програма ще з минулого року працювала для всіх будинків, в тому числі і для тих, де ще немає організованого центру прийняття рішень. У минулому році сім таких будинків скористалися нею. І буквально днями Київрада прийняла рішення, згідно з яким буде працювати більш гнучка шкала співфінансування.

Це рішення поширюється як на будинки ОСББ та ЖБК, так і на будинки, які обслуговуються комунальними ЖЕУ. Воно почне діяти з 1 січня 2019 року ».
Лого