Нас вже
54 818
лічильник в режимі
реального часу
Медичний форум-2018 – чи здійсненна медична реформа? Підсумковий звіт

Медичний форум-2018 – чи здійсненна медична реформа? Підсумковий звіт

7 листопада ц. р. в Києві відбувся дуже представницький і надзвичайно важливий для України захід -- Медичний форум-2018 «Медична реформа: місія (не)здійсненна». Організатором  була ГО «Фундація Інноваційного лідерства» під керівництвом пана Андрія Доценка.

Лейтмотив форуму: медична реформа на старті обіцяла системні позитивні зміни, проте, наразі створила для медичної галузі лише додаткові проблеми. В чому ж помилилося Міністерство охорони здоровя, впроваджуючи масштабну трансформацію? Як виправити недоліки? Саме про це дискутували учасники Медичного форуму.

Серед спікерів -- доктори і кандидати медичних наук, народні депутати, голови громадських організацій, лікарі-практики. Вони намагалися зясувати, що ж насправді несе в собі медична реформа, і надати рекомендації щодо спрямування змін у конструктивне й правильне русло.

На нашу думку, формат відкритих дискусій на форумі був вдалим. Кожен із присутніх міг вільно задати будь-яке питання спікеру та отримати чіткі відповіді. Назагал, конференція допомогла розібратися в суті даної реформи, у механізмах її втілення та інструментах і напрямах коригування. 

ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» була запрошена на Форум. Саме тому, ми із задоволенням представляємо Вам загальний звіт про перебіг заходу і пропонуємо ознайомитися із деякими виступами провідних експертів Форуму.

Модератор заходу Антон Середа (журналіст, коуч, засновник школи риторики SEREDA):

« -- У нас сьогодні буде три панельні дискусії. Перша – це «Медична реформа: шлях до позитивних змін чи хаосу», друга – «Місія NGOsта благодійних фондів» і «Медична реформа: проблемні питання та ризики в регіональному аспекті». Зараз переходимо до першої дискусії. Хочу процитувати нашого спікера, народного депутата України Ольгу Богомолець: «Для того, щоб поліпшити ситуацію в медичній сфері, необхідно побороти корупцію, стабілізувати економічний стан країни». Виходячи з цієї цитати, наскільки реально зараз впроваджувати медичну реформу?».

Ольга Богомолець, народний депутат України, Голова Комітету ВР з питань охорони здоровя:

« -- Для мене особисто, як для людини, яка взяла на себе відповідальність за розбудову держави в цілому, в назві Форуму є найважливіше слово – місія. Що ми хочемо медичною реформою досягнути? Якщо ми хочемо скоротити мережу лікувальних закладів, щоб лікарі виїхали з України, щоб менше було українців – то «місія здійсненна». Але моє розуміння місії -- зберегти найважливіше, що є в України, а це -- це люди, наш людський потенціал.

Коли я готувалася до нашої зустрічі, я попросила в офіційних установ прорахувати мені на основі цифр народжуваності та смертності, коли українці зникнуть. Ця цифра для України складає 180 років. Це багато, чи мало? Це означає, що у ваших онуків вже не буде онуків. 180 років – це 6 реплікацій, по 30 років. Якщо ми говоримо про те, яка місія медичної реформи, то вона у тому, щоб запобігти цим руйнівним для нашого народу процесам. Я абсолютно точно знаю, як зробити так, щоб через 180 років Україна процвітала.

 Тепер щодо найбільш болісних точок. Безповоротною точкою для України є скорочення населення вдвічі. Бо робочих рук буде катастрофічно не вистачати. І лозунги – «Мова. Армія. Віра» стануть нездійсненними. Тому, що не буде українців, які говоритимуть своєю мовою, будуть якісь інші люди – біженці, переселенці. Для України загальна цифра подвійного скорочення населення – 88 років. Для Чернігівської області це -- 40 років. Для Сумської -- 49. Для Полтавської – 54. Для Луганської -- 57, для Донецької – 58, для Харківської – 68. Це цифри простої, жорсткої, надзвичайно болісної статистики. Я категорично проти, щоб через 180 років на нашій землі жили не онуки наших онуків, а люди, які не мають до нашої землі, до нашої мови жодного відношення.

Місія реформи – збереження людського потенціалу, зменшення смертності від абсолютно конкретного переліку хвороб, які забирають найбільше життів українських людей. Це -- серцево-судинні хвороби, онкологія, фізична загибель на місці ДТП. Я маю абсолютно реальні інструменти, щоб за 2 роки зменшити смертність в 2 рази. Це просто? Так, це просто. Тому місія – здійсненна. Будь яка реформа -- це лише інструмент для досягнення конкретної мети…

Що має бути зроблено? Правильно реформована система охорони здоров'я дозволить збільшити наш потенціал на 10-15 відсотків. Існують чіткі приклади інших країн (наприклад, Фінляндії), які в 70-х роках мали таку саму тривалість життя як українці. А в Україні вона практично не змінилась за роки незалежності. Так от, ці країни підняли тривалість життя на 10 років. І те, що вони зробили на рівні держави для зменшення смертності – те саме можемо робити і ми.

Що стосується системи охорони здоров'я – вона, передовсім, має бути доступною. Це означає, що коли людині встановлюється діагноз «онкологія» чи «інфаркт міокарда», їй має бути надана гарантована державою медична допомога -- незалежно від того, чи є у цієї людини гроші на той момент, чи немає.

Сьогодні держава зняла з себе відповідальність за життя людей. На підставі нового закону вона гарантує  безкоштовно сімейного лікаря, терапію, екстрену допомогу. А все інше, що забирає життя, перекладено на плечі самих хворих.  В бюджеті наступного року (за який я не буду голосувати) закладено фінансування на лікування дитячої онкології (а таких дітей щорічно 5 – 5, 5 тисяч!) -- трохи більше, ніж 50 відсотків від потреби. Чудовий принцип – «Гроші підуть за пацієнтом». Тільки до половини дітей вони підуть, а 2,5 тисячі батьків будуть жити в наметах під Мінздравом, тому що їм нема за що вилікувати свою дитину. Бо це сотні тисяч гривень.

Щорічно у нас – 100 тисяч дорослих онкохворих. Фінансування, закладене державою, покриває трохи більше, ніж 30 відсотків. А що робити решті? Єдине, що може виправити цю ситуацію – це введення закону про загальнообов'язкове медичне страхування. Потрібно підключити державні, приватні, комунальні страхові компанії, які працюватимуть із населенням, які будуть старатися економити свої кошти і змушувати пацієнтів іти на ранню діагностику.

Чи є сенс зараз запроваджувати ранню діагностику? Вже 10 років в Україні працює такий проект як «День меланоми». Я його розпочала 10 років тому, коли зрозуміла, що смертність від меланоми в Україні висока. За 10 років ми навчили сотні лікарів, навчили населення, як проводити ранню діагностику. І за наступні 5 років ми на 15 відсотків зменшили смертність. Тобто збільшили тривалість життя.

Ми можемо зараз діагностувати тисячі, десятки тисяч випадків раку молочної залози. А якщо держава фінансує 30 відсотків від потреби, що людям робити?

Сьогодні превалює ліберальна модель. Давайте все приватизуємо, давайте багаті будуть йти в приватні клініки, а бідних нехай стає менше або хай вони думають, як їм стати багатими. Це --ліберальна модель. Я її не розділяю. Я – за побудову соціально справедливої моделі.

Розвиток економіки, без якого неможлива медична реформа, сьогодні заблокований. Прем'єр-міністр особисто заявив, що без чергового кредиту МВФ він готовий розписатися у власній неспроможності підняти економіку. Без розвитку економіки, без подолання корупції, без зміни всіх тих політичних еліт, які сьогодні звикли душити Україну, – без цього місія буде нездійсненна. Але коли ми з вами приведем до влади адекватних людей, які мають державне мислення, які дивляться вперед, а не тільки на наступні вибори, тоді все кардинально зміниться. Я вірю в Україну, вірю в наші спільні сили».

-- Чи існує універсальна модель страхової медицини для України, яку можна запровадити?

-- Існують різні моделі медичного страхування. Воно може бути приватним, державним, може бути державно-приватним. Фонд може бути державним, може бути приватним. Я -- за те, щоб він був державним. Бо в приватному Фонді кошти будуть розкрадені. Держава має нести відповідальність за ці кошти (5 відсотків від ВВП).  Я абсолютно не проти, аби були залучені різні страхові компанії: державні, приватні, комунальні. Нехай вони рівнем своїх послуг і сервісу боряться за кожного свого клієнта. Держава має дати гарантований мінімум.

Є три моделі страхування, але до їх обговорення Парламент поки неспроможний дійти. Я особисто спілкувалась з Головою Верховної Ради, з Прем'єр-міністром, пояснювала їм, що без введення обов'язкового медичного страхування української нації просто не стане».

Лідія Буцька, професор, доктор наук в області натуральної медицини, кандидат наук в області медичної реабілітації, президент ГО «Екологія та здоров'я»:

« -- Дійсно, нашим основним багатством є людина. А у людини єдина цінність – її здоров'я. Орієнтир має бути на те, щоб наші громадяни мали повне медичне забезпечення. Ми проаналізували системи охорони здоров'я різних країн. Найбільш розповсюджені – три системи державного страхування. Це -- система єдиного платника (в Німеччині, Британії); медичні послуги фінансуються повністю державою, вони повністю контролюються державою, ціни на них – так само. Друга – це система страхування за місцем роботи. Тут держава накладає зобов'язання дбати про здоров'я працівників на фірми, які надають роботу. Третя система – керована конкуренція, коли одночасно існує кілька систем, а держава контролює надання якісних медичних послуг.

У Канаді пацієнт чекає в середньому 9,5 тижнів з моменту, коли він був обстежений, -- до часу, коли він отримує лікування. Іноді таке очікування подвоюється. 11 відсотків пацієнтів чекали більше 3-х місяців. Багато наших пацієнтів кажуть, що наша система дуже погана, бо вони півгодини сидять під кабінетом лікаря, півгодини. А в Канаді треба чекати кілька місяців – але, водночас, це -- одна з кращих медичних систем у світі.

На першому місці стоїть Франція. Французька модель охорони здоров'я працює краще, ніж більшість інших. У Франції -- більший обсяг затрат на медичні послуги. На другому місці -- система охорони здоров'я Італії. Але і вона має свої недоліки. Наприклад, італійці звинувачують свою систему в корупційності. І, незважаючи на це, система страхування повністю покриває всі затрати громадян Італії, Франції, те ж саме-- в Британії.

Мені дуже болить, що, на сьогодні маючи одну з найкращих систем охорони здоров'я – ми її втратили. А все тому, що ми за неї не боролися! Бо ми не захищали свої права. Найголовніше –це захист наших прав і свобод. Бо тільки таким чином ми можемо захистити наше здоров'я, здоров'я наших онуків і правнуків.

Віктор Сердюк, президент Ради прав та безпеки пацієнтів:

« -- Дійсно, ключове слово – місія. Коли ми говоримо про медицину, то медицина – це така система, яку не можна зупинити навіть на секунду. Це -- система, яка має функціонувати безперервно. Якщо ми беремось реформувати якусь іншу систему, тут можна поставити щось на паузу. Отже, перша теза -- не можна зупинити медицину ні на хвилину. Друга теза – і залишати так, як є, також не можна.

Ключовим є завдання – рятувати життя людей, лікувати. Хтось чув таке завдання? Чому воно не поставлене? Як в Біблії – спочатку було слово. Має бути завдання, а вже далі ми будемо сидіти і думати, як це завдання виконати. А як його виконати при фінансуванні 100 доларів на одного українця? Смішно! Звичайно, французам за 5 тисяч доларів на одного француза можна чудеса робити!

До речі, система охорони здоров'я Мозамбіку не бореться з корупцією. Вони займаються завданням – лікувати людей. Нам треба примусити виконувати це завдання. Коли ми говоримо про те, як їх змусити… Це слово, це завдання має почути наступний президент. Ясно, що має бути фінансування, бо що без нього буде? Аж нічого. Більше того, фінансувати треба те, що рятує життя тут і зараз, молитися, що хоч щось є за 100 доларів. Це треба сюди делегації з інших країн привозити і показувати, як нам вдається за 100 доларів на людину робити фантастичні речі, які майже неможливі за такі суми.

Треба додати гроші туди, куди потрібно – екстрена медицина – не тільки, щоб довезти це «тіло», а щоб хтось чекав на прийомі, щоб була реанімація, де можна отримати гарантовану допомогу. Це -- конкретні речі. Тоді медицина оживе. Коли буде почуте це слово – лікуйте, рятуйте життя, все піде, як треба.

Також важливо встановити нормальне людське відношення у лікарів. З усіх скарг, які нам надходять, жодна не пов'язана суто з грошима. Зазвичай, це звучить як «ми заплатили, а вони не зробили», бо якщо заплатили і зробили – це нормально, люди спокійно доплачують. Має бути завдання не просто лікувати, а лікувати по-людськи!»

Денис Баранець, координатор проекту «Сприяння прозорості розподілу ліків», ГО «Платформа Громадський Контроль» (м. Дніпро):

« -- Наша команда займається впровадженням нововведень у сфері електронного здоров'я  і  підвищенням прозорості та доступності безкоштовних ліків у нашій області. Більше розкажу про електронне здоров'я, бо в останні роки було надзвичайно багато змін.

Чому електронне здоров'я є важливим? Для цього давайте згадаємо, у який час ми живемо.  Сьогодні на тачскріні можна вивести всю інформацію про здоров'я людини. Це -- час, коли людина, яка не може рухатися, може використовувати екзоскелет і ходити. Це--  час, коли людина в лікарні підходить до біосканера – і всі результати аналізів у лікаря на екрані вже виведені. Не треба чекати їх цілий день.

У Сан-Франциско є лікарня, побудована за останніми технологіями. Заходиш, біосканер тебе сканує, одразу всі аналізи готові. Вони вже у лікаря на моніторі відображаються і лікар з тобою спілкується, вже маючи конкретні факти. А інші лікарі в онлайні можуть йому підказати, як краще лікувати цей конкретний випадок. Ось у такий час ми живемо!

А тепер давайте подивимося, чим можемо похвалитися ми. Хіба що рекордними чергами у реєстратуру! Принаймні, так було кілька років тому. За ці роки було багато змін – і саме на ниві електронного здоров'я.

Коли людина з чимось стикається, вона йде в поліклініку. Там треба стати у чергу, не до лікаря, а за талончиками паперовими – це у 2018 році! Наразі ця ситуація виправляється. Вже з'являється електронна черга, можна наперед записатися через інтернет, або подзвонити і записатися. Ситуація стає кращою, але є і нюанси.

Другий кейс. Коли ми спілкувалися з лікарями, досліджували проблеми лікувальних закладів, то перше, що впало в очі – щоб людині отримати ліки, потрібно мінімум 5 видів звітності, які вручну заповнюються. Як ви вважаєте, чи швидко пацієнт в такому разі отримує свої ліки? На кожному етапі ми втрачаємо час. А тепер уявімо, що до лікарні потрапляє людина у невідкладному стані, де потрібно терміново надавати допомогу. А у людини немає ні паспорту, ні якоїсь ідентифікаційної інформації. Або навіть якщо є – людина ніколи в цій лікарні не лікувалася. Людина може просто померти. Це все речі, які стримують ефективність медичної допомоги. І саме система електронного здоров'я може вирішити позитивно ці всі питання.

Тож, з чим і як працює наразі система електронного здоров'я? Є 4 ключові ролі. Державне підприємство «Електронне здоров'я», яке адмініструє базу даних: реєстр пацієнтів, лікарів і закладів. Є Мінохорониздоров'я, яке має продумати правила. Є Національна служба здоров'я України, яка є виконавчим органом, яка має вести облік пацієнтів, лікарів тощо. І 4-та роль – це бізнес. Саме завдяки бізнесу був наданий цей поштовх.

Зібралися разом держава, громадський сектор та розробники інформаційних систем. Довго дискутували і взялися за створення єдиної системи. Наразі розробляється індивідуальна медична картка. Наразі нам доступне широке коло електронних інструментів, які можна впроваджувати, щоб приділяти час лікуванню людей, а не заповненню «папірців».

Щоб впровадити це все, мають бути комп'ютерні місця, навчені люди. Поки що немає ні комп'ютерів, ні грамотного персоналу».

-- Уявімо, що я -- пацієнт. Скажіть, на яких законних підставах будуть зберігатися мої дані? І як вони захищені?

« -- Тільки державне підприємство «Електронне здоров'я» може адмініструвати ці дані. Але це не означає, що воно має їх, бо всі дані зашифровані. Вони захищені останніми системами, пройдена сертифікація. Є високий рівень безпеки цієї електронної системи».

Отже, на Медичному Форумі обговорювалися найбільш важливі аспекти медичної реформи -- електронне здоровя, державна страхова медицина, найоптимальніші моделі всіх рівнів медичних послуг, особливості впровадження нововведень в регіонах тощо. На наш погляд, вкрай важливо, щоб чиновники звернули увагу на висновки й рекомендації даної конференції. Зі свого боку, наша Асоціація також працюватиме над рекомендаціями до медреформи та уважно відстежуватиме ситуацію, щоб не допускати порушень прав пацієнтів.

 

 

 

 

 

 

 

  

Лого